Іполит у фільмі «Іронія долі, або З легким паром» сказав: «Як нудно ми живемо. У нас пропав дух авантюризму. Ми перестали лазити у вікна до коханих жінок. Ми перестали робити великі хороші дурниці». Ця фраза багатьом неодноразово давала можливість замислитися над тим, які насправді ми робимо вчинки заради наших коханих. Погодьтеся, мало хто з нас здатен на щось більше, ніж подарувати букет квітів, зварити вранці каву, запросити в театр або кіно. А ще складніше зробити це в будь-який день, крім календарних 23 лютого, 8 березня, дня Закоханих тощо. Найчастіше людям властиво заспокоювати себе думками про те, що стосунки вже є і нікуди вони не подінуться. Ось ця думка і є однією з найголовніших причин, через яку гаряча колись лава пристрасті потроху починає вкриватися цвілевим нальотом, повністю приховуючи під собою колишнє тепло палахкотливих у той час почуттів. Знаходиться маса причин нічого не робити, головними з яких є такі: немає коштів, немає часу, не гідна (не гідний). Або, після перегляду будь-якого романтичного ролика в інтернеті з використанням величезної кількості квітів, дійових осіб і декорацій, сказати: «Що змінить мій букет квітів, порівняно з цим геніальним шедевром серед подарунків...». Здавалося б, ситуація — тупикова. Але вихід із неї є! Якби події згаданого вище фільму відбувалися насправді, а Іполит (як виявилося, чи не єдиний, хто НЕ вмів грати на гітарі) знав би про таку послугу, як СЕРЕНАДА, то перебіг дуелі з Женею Лукашиним можна було б змінити. І пісні «Если у Вас нету тети» разом із «Я спросил у ясеня» померкли б на тлі найромантичнішого хіта всіх часів і народів «Бесаме мучо», що в перекладі з іспанської означає: «Цілуй мене міцніше». А скільки ще є прекрасних пісень, здатних розпалити палке полум'я в грудях коханої, причому навіть не текстом і музикою, а вогнем в очах, з яким Ви будете виконувати для неї цю пісню. Найголовніше — дати їй відчути, що вона для Вас так само нескінченно дорога й кохана, як за часів палаючих пристрастей, які могли б бути поховані на цвинтарі спогадів, разом із першими подарованими їй букетами з польових квітів... Для закоханого чоловіка не існує таких понять, як «Неможливо», «Занадто високо» або «Дуже дорого». Практично в будь-якій ситуації можна підібрати подарунок до снаги і засобів. Серенада — це, звісно, ще не Порше, і не золоті сережки, але вже й не самотня трояндочка. Крім того, на відміну від звичайного процесу дарування подарунка «купив-віддав», може бути впроваджено ще кілька проміжних етапів, що включають репетицію перед виступом і ще безліч секретів, що б'ють без промаху в саме серце об'єкта Вашої пристрасті. Ба більше, є ще низка тонкощів! Взяти хоча б те, що квіти з цукерками їй дарували вже багато разів і вона зустрічалася з іншими чоловіками до Вашого з нею знайомства. Зате Ви практично стовідсотково будете найпершим, хто виконає для неї прекрасну любовну серенаду. А для цього Вам потрібен лише професійний серенадист Олексій Грифф, який впровадив це мистецтво ще наприкінці 90-х років минулого століття і вивчив за роки романтичної служби на варті спокою закоханих безліч тонкощів дамської душі, знання яких може прийти лише на основі такого багаторічного досвіду. Уся робота з організації, декорування та проведення серенади буде проведена таким чином, що в центрі її уваги будете Ви і тільки Ви. Після чого залишиться лише пожинати плоди Вашого романтичного вчинку, які Вам буде піднесено вдячною коханою. А тепер порийтеся у Ваших спогадах. Згадайте молоду і безтурботну закоханість, коли з-під ніг йде земля, і Ви летите, без крил не помічаючи навколо нічого, крім яскравих фарб, якими Ваше щире почуття зафарбовує сірі будні. Згадайте, як величезної сили електричний розряд вдарив у саме серце, коли ви вперше взялися за руки. Згадайте, як зупинявся час у момент дотику губами в пристрасному поцілунку. Згадайте, як у старші шкільні та студентські роки Ви залазили у вікна по водостічних трубах і спускалися мотузками з простирадл. Згадайте перше слово «Кохаю», що боязко зірвалося з губ одного разу... Згадайте, як вам двом здавалося, ніби ви одні у всьому безкрайньому Всесвіті... Адже було ж? Значить, настав час пережити це знову!